• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • Сторінка психолога

Дейнеко Інна Олегівна - практичний психолог

/Files/images/zBrvWFIgixo.jpg

Дейнеко Інна Олегівна має вищу педагогічну освіту, закінчила Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди за фахом психологія- єтика та отримала категорію спеціаліста.Стаж роботи практичним психологом складає 2 роки.

Години прийому:

вівторок 8.00 - 10.00
четвер 15.00 - 17.00

Тема, над якою буде працювати психолог в 2018\2019н.р.

"Счастливі батьки-счастливі діти"

/Files/images/zzzzzz.jpg

Рекомендації для батьків та педагогів

В яких випадках необхідна консультація або допомога практичного психолога

Якщо в житті дитини відбулась або повинна відбутись подія:

· переїзд;

· розлучення батьків;

· хвороба або втрата близької людини;

· народження брата або сестри;

· вступ до дитсадка або школи;

· різка зміна матеріального стану в сім’ї.

Якщо в житті дитини постійно мають місце явища:

· сварки у сім’ї;

· відсутність дитячого колективу;

· хтось із батьків або близький родич має залежність від алкоголю, наркотиків;

· хтось із батьків або обоє батьків тривалий час відсутній;

· боротьба за дитину між бабусями та дідусями з одного боку та батьками з іншого.

Якщо дитина:

· одного разу зазнала або постійно підлягає насиллю;

· тривалий час хворіє;

· була небажаною дитиною;

· надмірно захоплюється будь-якою діяльністю ( дивиться телевізор, багато читає, багато їсть солодкого, багато часу витрачає на комп’ютерні ігри );

· проявляє надмірну впертість;

· погано спить, погано їсть;

· схильна до істерик, проявів люті;

· зазнає страхів, жахів;

· у віці 3-4-х років не говорить про себе “Я”;

· у будь-якому віці виявляє ознаки відставання у розвитку;

· зазнає труднощі у спілкуванні з однолітками;

· відчуває страх зробити щось нове;

· різко змінює свою поведінку;

· відчуває почуття ревнощів до одного з членів сім’ї;

· надмірно слухняна, неініціативна;

· боляче реагує на свої неуспішні дії.

Якщо батьки ( або один з батьків ):

· відчувають незадоволення сімейним життям;

· часто знаходяться у пригніченому настрої;

· відчувають неспокій відносно поведінки дитини, розвитку її та її емоційного стану ;

· відчувають невротичні розлади ( страхи, нервове виснаження, нав’язливі думки ).




Перший раз в дитячий садочок: батьківські запитання і поради для батьків.

/Files/images/zzzzzz2.png

Відповідь на це вічне питання криється не у віці. Готовність до садка — поняття багатопланове, а не просто набір років, навичок і умінь. Для успішної адаптації дитина повинна досягти певної стадії розвитку: фізичного, розумового і соціального. Більшість дітей вступають до дитячого садка чи ясел у віці від 1,5 до З років. Однак, з деяких причин буває, що дитина починає відвідувати садок у віці 5—5,5 років. У будь-якому віці — це різка зміна звичного способу життя, початок нового періоду. Далеко не всі діти легко сприймають цю зміну. Навіть для найспокійніших, урівноважених, здорових дітей період адаптації до нових умов викликає значні труднощі, не кажучи вже про більш слабких та непристосованих дітей. Якщо період адаптації затягнувся – звертайтесь до практичного психолога дитячого садочку

АДАПТАЦІЯ- це пристосування організму до нової обстановки (а для дитини дитячий садочок, безсумнівно, є новим, ще невідомим простором, з новим оточенням і новими стосунками). Початок відвідування дошкільного закладу – це не тільки нові умови життя і діяльності, режиму і харчування, - а й нові контакти, оточення, нові взаємини, вимоги і обов'язки. Всі ці зміни відбуваються для дитини одночасно, створюючи там самим стресову ситуацію, яка без спеціальної організації може призвести до невротичних реакцій: порушення емоційного стану, погіршення сну, апетиту, частих захворювань, страхів тощо. Проте соціально-психологічна адаптація у різних дітей відбувається по-різному – в залежності від віку, типу вищої нервової діяльності, стану здоров'я, стилю виховання в сім'ї, родинних взаємин, рівня розвитку у дитини ігрових навичок, її контактності, доброзичливості, емоційної залежності від матері тощо. А ще багато в чому процес адаптації дитини до дитячого садочка залежить від того, наскільки батьки підготували її – як морально, так і фізично.

1.Чимало батьків стоїть перед дилемою: віддавати дитину до садка, провокувати її на стрес, чи, може, краще залишити її вдома з дідусем та бабусею

Однозначно віддавати. Адаптація дитини у новому колективі стане для неї унікальною школою життя. Що швидше вона адаптується до садочка, то легше у майбутньому буде адаптовуватися до нових соціальних умов, в яких опинятиметься і, які постійно змінюватимуться. Але щоб цю адаптацію син чи донька пройшли якомога легше, їх до садочка треба готувати. До нового колективу, обстановки діти звикають по-різному: одні місяць, інші – до півроку. Все залежить від індивідуальних особливостей дитини, її нервової системи, вродженого темпераменту, вихователів тощо.

2. Як підготувати дитину до відвідування садочка

Батьки повинні знати: йдучи в садок, дитина відчуває тотальний страх. У новій обстановці вона бачить загрозу для себе. Нові люди, з якими треба спілкуватися і які від неї щось хочуть. А найголовніше, дітки вважають, що мама чи батько про них забули, бояться, що вони можуть за ними не прийти. Страх – це основна емоція, яка переповнює дитину в період адаптації. Тому дитину слід підготувати. Період підготовки може тривати три-чотири місяці.

Для початку залиште свою дитину на годинку-другу з подругою, сусідкою, хорошими знайомими, щоб дитина звикала бути з іншими людьми. Гуляти варто там, де є багато діток, на дитячих майданчиках. Привчайте сина чи доньку, що іграшки не можна відбирати, їх треба попросити в іншої дитини. Дуже важливо наголошувати дитині, що вона – дуже хороша і тому її беруть у садок, бо там збираються тільки найкращі хлопчики й дівчатка. Бажано за місяць-два до садка вдома встановити такий режим дня, який є у дошкільній установі.

3.З якого віку дитину найкраще віддавати до садка

Щодо віку, то думки психологів розходяться. Одні вважають, що у 3-3,5 роки. Бо у два роки дитя ще є дуже прив’язаним до матері і йому важко буде від неї відірватися. У чотири – дитина більше прив’язана до домашнього середовища і їй складно буде його поміняти. Інші вважають, що у три роки (матері, мабуть, про це знають) настає період дитячої кризи. Дитина певною мірою починає усвідомлювати себе як особистість, психіка у неї напружується. І якщо у цей час віддати її в нове середовище, може виникнути перенапруження. Тому вважають, що відправляти слід пізніше. У будь-якому випадку дитина хоч рік перед школою повинна відвідувати садок.

4.А пора року при плануванні відвідин садка має значення?

– В інтересах здоров’я дитини раджу планувати початок нового життя дитини на кінець серпня – початок вересня. Чому? Влітку ваше дитя проводило багато часу на свіжому повітрі, їло багато овочів, фруктів, активно рухалося. Все це, звісно, зміцнило його організм, підвищило запас міцності перед майбутнім випробуванням. По-друге, у вересні ще досить тепло, в раціоні є багато овочів й фруктів. А час поганої погоди, мокрих черевиків та застуд ще не настав. І це шанс для малюка встигнути пристосуватися до нового способу життя перш ніж всі навколо почнуть чхати й кашляти. По-третє, з вересня в садок приходять й інші діти: кого привели вперше, кого перевели з іншої групи та й «старички» за літо трохи призабули один одного. Тож усім доведеться звикати один до одного і новенький не так виділятиметься у колективі.

Але не варто дитину привести в садок 1 вересня і відразу залишати на цілий день. Розпочніть підготовку в серпні. Спершу приведіть на кілька годин, щоб вона погралася з дітками. Згодом дозвольте маленькому вдень поспати з усіма, а тоді заберіть. Організуйте все так, щоб з вересня, коли вам час виходити на роботу, дитя якщо не повністю, то хоча б частково адаптувалося до нових умов

5.Доволі часто, навіть попри підготовку, малюки йдуть в садок зі сльозами. Тоді і мама не знаходить собі місця, і дитина стривожена. Цього можна якось уникнути?

– Передусім, матері повинні простежити за собою. Вони інколи самі віддають дитя в садок у сльозах і цим можуть нашкодити дитині. Дітки інтуїтивно відчувають невпевненість мами. Якщо малюк при розлуці розплачеться і мати у відповідь також, то краще, щоб дитину в садок повів батько чи бабуся, які вміють контролювати свої емоції. А дитячі сльози – це цілком нормальний вияв емоцій. Набагато гірше, коли дитина замикається у собі, забивається в куточок і уникає спілкування з рідними.

І ще один важливий момент. Відвідування садка – це для дитини стрес, і може відбутися так званий регрес. Скажімо, дитя вже говорило повними реченнями, зав’язувало шнурівки, самостійно чистило зубки тощо, а в період адаптації ці навики призабула – це нормальна реакція, яка не повинна батьків лякати.

Як батькам визначити готовність дитини до дитячого садка

1. Останнім часом вдома дитина стала нудьгувати, не може знайти собі заняття. Цілком можливо, що дитині пора відкривати щось нове, вийти зі звичного «сімейного кола».

2. На прогулянці дитина сама підходить до інших дітей на майданчику, намагається вступити в контакт. Вона не просто віднімає іграшку у своїх однолітків, а «улагоджує» конфлікт словами: «Це моє!».
3. Маля здатне кілька годин на день проводити без мами.
4. Дитина розбірливо може виразити свої потреби словами.
5. Малюк уже досить спритний, вміє самостійно їсти (і пережовувати!), миє руки й умивається, вдягає і знімає із себе основні предмети одягу. До кінця раннього віку в дитини з'являється прагнення до самостійності, її інтереси переміщаються від світу предметів до світу спілкування з дорослими.

Я рада буду бачити кожного з Вас!!Разом ми подолаємо всі труднощі!!

Телефон довіри

НАЦІОНАЛЬНА ДИТЯЧА "ГАРЯЧА" ЛІНІЯ - 116 111, ЯКА Є БЕЗКОШТОВНОЮ, АНОНІМНОЮ ТА КОНФІДЕНЦІЙНОЮ. КОНСУЛЬТУВАННЯ ПО БУДНЯМ З 12 ДО 20 ГОДИНИ ТА В СУБОТУ З 12 ДО 16 ГОДИНИ ПРОВОДЯТЬ КОМПЕТЕНТНІ У ДИТЯЧИХ ПИТАННЯХ ПСИХОЛОГИ, СОЦІАЛЬНІ ПЕДАГОГИ, СОЦІАЛЬНІ ПРАЦІВНИКИ ТА ЮРИСТИ.

Нагадуємо, що працює Телефон довіри – інформаційно-довідкова, соціально-психологічна, консультативна служба системи освіти.

Телефонуйте за номером 764-22-39

Кiлькiсть переглядiв: 216