• Ви знаходитесь тут:

  • Головна
  • МЕТОДИСТ РЕКОМЕНДУЄ

/Files/images/_DSC5058.jpg

Зростаємо професійно

Методичний кабінет є центром усієї методичної роботи, осередком традицій закладу дошкільної освіти, які вже склалися протягом багатьох років існування.

Основне завдання методичної служби ЗДО – сприяння особистісному професійному зростанню педагогів,реалізація їх творчого потенціалу, впровадження інноваційних технологій.

Забезпеченню цілеспрямованості і послідовності роботи,практичному здійсненню педагогічних заходів допомагає чітке планування та визначення приорітетних напрямків роботи. При визначенні завдань на поточний рік враховані їх сучасність, актуальність, завдання накресленні в нормативних документах, результати діагностування педагогів, наслідки роботи в минулому навчальному році, проблеми над якими працює область та місто, реальні можливості колективу.

На основі намічених проблем розроблена структура методичної роботи з визначенням законодавчих, організаційних,методичних.соціально-педагогічних чинників та спланована система конкретних заходів, форм.

Методист рекомендує вихователям в період адаптації малюків до дитячого садка

З першого дня дитини в дошкільному закладі вихователь активно працює з сім’єю,щоб полегшити адаптацію малюка. Працювати буде легше, якщо педагог дізнається від батьків, про поведінку дитини вдома, про її звички й уподобання, індивідуальні особливості. Важливо, щоб мама відчула: вихователь опікується не взагалі дітьми, а бачить серед них її конкретну дитину й готовий брати до уваги всі її особисті відмінності.

Було б дуже добре, аби вихователь, зустрічаючи малюка вранці, й мовою, й жестами виявляв своє тепле ставлення до нього. Розташуватися треба так, щоб очі дорослого були на рівні очей дитини. Якщо вона охоче йде на контакт, варто взяти її за руку. Якщо ж малюк притуляється до мами – не наполягайте. Нехай мама тримає його за руку стільки, скільки він захоче. Зазначимо, щотеплий, доброзичливий, уважний прийомобумовлює й перші враження дитини про дитсадок, і її настрій, і готовність попрощатися з матір’ю, залишитися в групі. Так само важливо, щоб педагог тепло прощався з кожною дитиною.

Перші контакти з дитиною – контакти допомоги й турботи. Вона має зрозуміти, що на вихователя можна покластися, як на маму, що він готовий й захищати в цьому новому місці.

Від початку перебування дитини в дошкільному закладі педагог має забезпечити, насамперед, психологічний і фізичний комфорт для дітей, пом’якшити труднощі переходу від домашнього (різного в усіх) до суспільного (однакового для всіх) способу життя.

Уперіод адаптації дуже важливо проявити максимум терпіння до будь-якого з прохань і навіть вередувань дитини йзаслужитиїї довіру, це – основне завдання вихователя. Допомагають дітям справитись з напруженням, стресами улюблені іграшки чи речі, принесені з дому – лялечка, іграшковий песик тощо. Ці предмети в садочку дитина може носити з собою, класти у свою шафу, а ляльку навіть брати на час денного сну до ліжечка.

Налагодженню теплих стосунків сприяють й індивідуальні звертання. Малюки, які прийшли в дитсадок із сім’ї, не реагують на узагальнене « діти». Але звертатись до них слід з одного боку індивідуально, за ім’ям: «Марійко,ходімо мити ручки», а з іншого – наголошування на приналежності до групи, вчити реагувати на звернення «Діти» і т. ін.: «Діти, тепер усі сідайте за столики! І ти, Марійко, сідай, і ти Костю, – ось сюди». Дитина може не реагувати на слова вихователя й тоді, коли, наприклад, від використовує у звертанні до дитини з російськомовної сім’ї український аналог її імені: Ксенія – Оксанка; Лена – Оленка; або ж удома дитина звикла до якогось своєрідно скороченого імені: Олександр – Олесь, а не Сашко тощо.

Усі незвичні дітям дії слід проговорювати, пояснювати, багаторазово повторювати: «Зараз ми всі будемо одягатись на прогулянку. Підійдіть до своїх шаф – це Оленчина шафа, а це – Дмитрикова, а це – твоя.

Якщо діти розуміють вихователя, їх легко навчити тим речам, з якими вдома вони не стикались або звикли робити інакше. Звичайно, найважливішим залишається індивідуальний підхід –слід пам’ятати,хто що вміє, в кого які проблеми.

Виходячи з типових для адаптаційного періоду труднощів зі сном, апетитом, нестабільністю гігієнічних навичок тощо, вихователю й помічнику вихователя слід максимальновраховувати вікові й індивідуальні особливості дітей.

Якщо вихователі й батьки разом доброзичливо, але твердо сприймають життя малюка в нове русло, жодних особливих проблем із дитиною ( якщо вона фізично й психічно здорова) не буде.

Дотримання правил прийому новачків дасть змогу встановити довірливі стосунки з ними та їхніми сім’ями, а також, що особливо важливо, зберегти здоров’я дітей.

Використання ІКТ в освітньому процесі

Сучасний період розвитку суспільства характеризується сильним впливом на нього інформаційно - комунікаційних технологій (ІКТ), які проникають в усі сфери людської діяльності, забезпечують поширення інформаційних потоків у суспільстві і утворюють глобальний інформаційний простір. Невід'ємною і важливою частиною цих процесів є комп'ютеризація освіти. Зараз в Україні йде становлення нової системи освіти, орієнтованої на входження у світовий інформаційно-освітній простір. Цей процес супроводжується істотними змінами в педагогічній теорії і практиці навчально-виховного процесу, пов'язаними із внесенням коректив у зміст технологій навчання, які повинні бути адекватними сучасним технічним можливостям і сприяти гармонійному входженню дитини в інформаційне суспільство. Комп'ютерні технології покликані стати невід'ємною частиною цілісного освітнього процесу, значно підвищувати його ефективність. Тому рівень комп'ютеризації разом з кадровим і методичним забезпеченням навчального процесу є вирішальним показником оцінювання дієздатності не тільки сучасної школи, а й дошкільного закладу.
Інформаційне середовище – засіб ефективної взаємодії учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.
Основним призначенням служби інформаційного забезпечення є:
 формування інформаційного освітнього середовища закладу, поетапне вирішення задач інформатизації освіти;
 упровадження нових інформаційних технологій в освітній і управлінський процеси;  інформаційно-методичне забезпечення навчально- виховного процесу;
 упровадження електронного документообігу.
Використання ІКТ у навчально-виховному процесі Використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі ДНЗ – це одна із самих нових та актуальних проблем у вітчизняній педагогіці.
Специфіка введення персонального комп'ютера у процес виховання дошкільників в Україні полягає в тому, що комп'ютери спочатку використовуються в сім'ї, а тільки пізніше в дитячому садку та школі - в умовах колективного виховання.
Комп'ютер же для педагогів може стати потужним технічним засобом навчання дітей. Використання комп'ютера дозволить розширити можливості педагога, створити базу для залучення дітей до комп'ютерних навчальних програм. На сьогоднішній день комп'ютерні програми, ігри, завдання у своїй роботі можуть застосовувати всі педагогічні працівники: вихователі, музичні керівники, психолог, методист. У багатьох іграх та програмах присутні елементи новизни, сюрпризності, незвичності, в них використовуються засоби заохочення, що так полюбляють діти. Застосування комп'ютерів, мультимедіа та інформаційних технологій у якості дидактичних засобів використовується для підвищення мотивації та індивідуалізації навчання, розвитку творчих здібностей дітей та для створення благополучного емоційного фону. Використання мультимедіа у навчанні не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному, емоційному та моральному розвитку дітей. Новизна комп'ютера та інтерактивного обладнання відображаються в розширенні та збагаченні змісту знань, вмінь та навичок дитини, в інтенсифікації створення структурних комплексів інтелектуального та мотиваційно-емоційного характеру, у зміні динаміки процесу психічного розвитку. Важливо відзначити, що інформаційно – комунікаційні технології можна успішно використовувати як в освітній діяльності педагогів, так і в управлінській, методичній роботі, роботі психолога, комірника, завгоспа, медичної сестри.
Використання ІКТ в управлінській діяльності
1. Робота в міській освітній мережі ;
2. Розрахунок стажу роботи працівників;
3. Співпраця з дошкільними закладами інших міст України;
4. Створення бази даних працівників ДНЗ, дітей та батьків;
5.Робота з документацією (звіти, інформація в різні органи,накази, довідки тощо)
6. Участь у форумах, чатах, конференціях;
7. Опрацювання нормативно-правової документації шляхом використання Інтернет;
8. Створення портфоліо педагогічних працівників;
9. Оформлення внутрішнього контролю за службами в електронному вигляді.
Використання ІКТ у методичній роботі
1. Оформлення ділової документації; 2.Проведення контрольно - аналітичної діяльності(підготовка схем аналізу, обробка даних, результативність у вигляді графіків, діаграм (атестація педагогів, рівень знань дітей з різних розділів програми тощо);3. Робота в мережі Інтернет з питання самоосвіти та накопичення інформаційного матеріалу. 4.Оформлення атестаційних матеріалів; 5. Розробка презентацій до семінарів, методичних об’єднань, конференцій, педагогічних рад, консультацій для вихователів; 6. Використання мультимедійного супроводу в роботі з дітьми на заняттях, під час проведення свят та розваг, режимних моментів; у роботі з батьками (під час проведення консультацій, батьківських зборів, Днів відкритих дверей тощо); 7. Оформлення картотеки періодичних видань, облік методичної та художньої літератури; 8. Оформлення стендів, інформаційних куточків; 9. Оформлення буклетів, ППД роботи кращих вихователів,матеріалів для участі в різноманітних конкурсах. 10. Накопичення ілюстративних матеріалів для випуску санбюлетнів, порад для батьків, оформлення презентацій, буклетів. 11. Обмін досвідом роботи з іншими педагогічними колективами.
Використання ІКТ у психологічній роботі 1. Оформлення ділової документації; 2. Оформлення інформаційного куточка для педагогів та батьків; 3. Діагностування педагогів з використанням комп’ютерних діагностичних методик (тести Люшера, Равена, Векслера); 4. Діагностування дітей за допомогою комп’ютерних методик; 5. Обробка даних результатів проведених досліджень у вигляді схем, діаграм; 6. Корекційно-розвивальна робота з дітьми за допомогою розвивальних програм; 7. Розробка презентацій для виступу на семінарах,конференціях, батьківських зборах; 8. Використання мультимедійного супроводу при проведенні тренінгів, психологічних ігор тощо.
. /Files/images/зауч.png
Інтенсивний розвиток інформаційних і комп'ютерних технологій, загальна комп'ютеризація закладів освіти, швидке збільшення парку домашніх комп'ютерів, порівняно простий доступ у світову комп'ютерну мережу Інтернет робить дуже актуальним створення спеціалізованих сайтів для дітей. Портал садка доступний для різних груп користувачів засобами Інтернет-технологій. Цей інформаційний ресурс призначений для надання дітям, їх батькам, педагогам різноманітної інформації про історію закладу, педагогічний колектив, про останнім події, що відбулися. Він надає можливість спілкування батьків і педагогів. Тут можна дізнатися про результати інноваційної діяльності садка, про зміцнення його матеріально-технічної бази. Окрім цього сайт ДНЗ або інших освітніх установ може стати для батьків джерелом інформації навчального, методичного або виховного характеру. На сторінках таких сайтів батьки можуть отримати інформацію про методи зміцнення здоров'я дітей, їх безпеку, правила поведінки дитини в сім'ї та в суспільстві, корисні поради з навчання і виховання дошкільників. Телекомунікації дозволять батькам у реальному режимі часу відстежувати освітньо – виховний процес своїх дітей, отримувати інформацію про проблеми, що виникають у навчанні і поради, спрямовані на усунення конкретних проблем у взаємодії з педагогом. Вирішення проблем формування професійної компетентності педагога в умовах інформатизації сучасної освіти потребує змін змісту наявної підготовки педагогічних кадрів та створення належних організаційно-педагогічних умов для впровадження сучасних комп'ютерних та інформаційних технологій в освітньо-виховний процес. Саме тому вихователі – методисти повинні використовувати різні форми роботи з педагогами:
 тижні педагогічної майстерності, у межах яких педагоги проводять відкриті покази, на яких представляють успішний досвід упровадження інформаційних технологій в освітній процес;
 майстер – класи, де вихователі вчаться методам і прийомам роботи з дітьми з використанням інформаційних технологій;
 педагогічні майстерні та наставництво, роботу в парах, де педагоги спілкуються та переймають досвід тих вихователів, які можуть посприяти в освоєнні та застосуванні нових технологій;
тематичні семінари, які проводить вихователь – методист з метою удосконалення вмінь та навичок вихователів. Наприклад: «Як створити мультимедійну презентацію», «Підготовка наочних та дидактичних матеріалів засобами Інтернет» тощо.
Адміністрація закладу може також організувати та провести в дошкільному закладі такі конкурси:
 цифрових презентацій «Моя група»;
 електронних методичних матеріалів і презентацій для занять;
 інформаційних буклетів для батьків;
 електронних групових газет тощо.
У результаті впровадження в роботу закладів дошкільної освіти ІКТ можна очікувати такі результати:
1. Підвищення ефективності процесу навчання.
2. Активізація пізнавальної діяльності дітей.
3. Підвищення рівня професійної майстерності педагогів.
4. Виявлення рівня психолого-педагогічної компетенції батьків.
5. Створення єдиного інформаційного середовища.
6. Створення активної, працездатної системи підтримки сімейного виховання, через використання інформаційно – комп’ютерних технологій.
7. Забезпечення активної участі батьків у освітньо-виховному процесі ДНЗ.
8. Підвищення педагогічної культури членів родин вихованців

Підготовка до атестації

Вивчення професійноїдіяльності педагогічних працівників

О.П. Малишева, головний спеціаліст МОН України

Типовим положенням про атестацію педагогічних працівни­ків, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (із змінами, далі — Типове положення) визна­чено, що атестація педагогічних працівників — це система заходів, спрямована на всебічне, комплексне оцінювання педагогічної діяль­ності, за якою визначають відповідність педагогічного працівника займаній посаді, рівень його кваліфікації, присвоюють кваліфіка­ційні категорії та педагогічні звання. Тобто за результатами атеста­ції визначають рівень професійної компетентності педагогічного працівника і результати його фахової діяльності.
Способи вивчення професійної діяльності
У пункті 3.3 Типового положення визначено, що атестаційна ко­місія відповідно до затвердженого графіка роботи вивчає педаго­гічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом:· відвідування уроків, позаурочних заходів;
· вивчення рівня навчальних досягнень учнів з предметів, що вони викладають;
· ознайомлення з навчальною документацією щодо:
· виконання ними своїх посадових обов'язків;
· участі у роботі методичних об'єднань;
· участі у фахових конкурсах та інших заходах, пов'я­заних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Тривалість вивчення професійної діяльності

Вивчати професійну діяльність педагогічного працівника у між-атестаційний період потрібно з дотриманням норм службової етики, організовано та без відволікання його від виконання професійних обов'язків. Тому атестаційній комісії доцільно скласти і затвердити план вивчення професійної діяльності педагогічного працівника та ознайомити його з цим планом.
Тривалість вивчення роботи педагогічного працівника, який атестується, необхідно обмежити певними строками. Так, найліп­ше проводити таку роботу в якомога стислі терміни. При цьому слід пам'ятати, що день у день відвідувати уроки та позакласні за­ходи педагогічного працівника, зобов'язувати проводити числен­ні відкриті уроки, здійснювати виснажливі перевірки документації, яку він має вести, — не потрібно.

Дослідження продуктивності роботи педагогічного працівника

Одним з вагомих показників роботи педагогічного працівника є продуктивність його роботи, яка полягає у рівні засвоєння учнями навчального предмета. При вивченні діяльності педагогічного пра­цівника показовими є відомості про:
· результати державної підсумкової атестації;
· перемоги учнів на учнівських олімпіадах, турнірах, конкурсах
· з навчальних предметів, олімпіадах зі спеціальних дисциплін;
· конкурсах фахової майстерності;
· результати внутрішньошкільного контролю.

Досліджувати результативність діяльності педагогічного пра­цівника, особливо через оцінювання успіхів у оволодінні навчаль­ною дисципліною його учнів, слід дуже виважено та коректно. Як приклад, оцінювати роботу педагогічного працівника можна за такими основними напрямами його діяльності:
· динаміка навчальних досягнень учнів за останні три роки;
· результати позаурочних досягнень учнів з навчальних предметів;
· використання сучасних освітніх технологій, у тому числі інформаційно-комунікаційних, у процесі навчання та під час виховних заходів;
· діяльність з виконання обов'язків класного керівника;
· проведення відкритих уроків, майстер-класів, семінарів та інших заходів з метою узагальнення та поширення влас­ного педагогічного досвіду;
· діяльність з підвищення власної кваліфікації;
· участь у роботі методичних об'єднань учителів.

Умови створення експертної групи

Згідно з пунктом 2.15 Типового положення атестаційні комісії всіх рівнів можуть створювати експертні групи для об'єктивного оцінювання професійної діяльності педагогічних працівників.Експертні групи, як правило, створюються, якщо:
· у складі атестаційної комісії, а також у складі педагогічно­го колективу школи немає спеціалістів, які могли б профе­сійно оцінити діяльність певного фахівця, наприклад, прак­тичного психолога, викладача спеціальної дисципліни;
· при атестації працівника виникла конфліктна ситуація.
До експертних груп залучають кваліфікованих спеціалістів у конкретній галузі. При цьому їхня компетентність має бути під­тверджена відповідними документами, які засвідчують здатність виносити на базі професійних знань та досвіду достовірні суджен­ня про роботу осіб, професійну діяльність якої вони досліджують.

Вимога щодо підготовки звітів про роботу в міжатестаційний період

Вимоги голів та членів атестаційних комісій про підготовку пе­дагогічними працівниками, які атестуються, звітів про їхню роботу, папок з планами уроків, методичними розробками, сценаріями ви­ховних заходів, надання відеозаписів уроків тощо є порушенням норм Типового положення. У ньому не передбачено жодних вимог щодо підготовки матеріалів про виконання педагогічними праців­никами їхньої роботи в міжатестаційний період.

Покладання обов'язків з підготовки таких матеріалів лише створює видимість роботи атестаційних комісій і, як правило, при­ховує неналежну організацію вивчення професійної діяльності пе­дагогічних працівників. До того ж, як свідчить досвід, підготовка та оформлення великої кількості матеріалів відволікає педагогічних працівників від виконання безпосередніх обов'язків, а отже, нега­тивно впливає на якість навчально-виховного процесу.

Натомість пунктом 3.6 Типового положення визначено, що пе­дагогічний працівник під час засідання атестаційної комісії за власною ініціативою може подавати додаткові матеріали щодо своєї професійної діяльності.

Крім того, педагогічні працівники, які претендують на присвоєння педагогічних звань«викладач-методист», «учитель-методист», «вихователь-методист», «практичний психолог — методист», «педагог-організатор-методист», «керівник гуртка — методист» повинні мати власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами.

Діти у світі творчості.

«Використання прийомів нетрадиційного малювання»

Діти, знайомлячи з навколишнім світом, намагаються відбити його у своїй діяльності - іграх, малюванні, ліпленні, розповідях і т.д. Багаті можливості щодо цього представляє образотворча діяльність, тому що власне кажучи своєму вона носить перетворюючий і творчий характер.

Дитина одержує можливість відбити свої враження від навколишнього світу, передати образи уяви, втіливши їх за допомогою різноманітних матеріалів у реальні форми.
Творчість дошкільника нерозривно пов'язане з роботою уяви, пізнавальною й практичною діяльністю. Воля творчого вираження дошкільника визначається не тільки образними поданнями й бажанням передати їх у малюнку, але й тим, як він володіє засобами зображення. Засвоєння дітьми в процесі навчання різних варіантів зображення, технічних прийомів буде сприяти їхньому творчому розвитку. Художня творчість - один з улюблених видів дитячої діяльності.

Щоб не обмежувати можливості малят у вираженні вражень від навколишнього світу, недостатньо традиційного набору образотворчих засобів і матеріалів.
Нетрадиційні матеріали й засоби зображення: пробки від пластикових пляшок, від тюбиків крему, зубної пасти; листи дерев, квітів, трави; ягель; целофан; овочеві штампи й печатки; соломка; пористі губки цікаві дітям як гра з невідомим. Це й займає їх, і втягує у творчий процес.
Під час малювання пальцями рук і ніг дитина одержує незвичайно почуттєву насолоду при тактильних контактах з фарбою, папером, водою.
У процесі роботи з нетрадиційного малювання виникла ідея застосування непридатного матеріалу як образотворчого засобу. Ми стали використати як художні матеріали, добре знайомі предмети - пробки від пластикових пляшок, від тюбиків зубної пасти, кремів.


Обґрунтування вибору техніки нетрадиційного малювання.


Більшість дорослих людей у своїх навичках образотворчого мистецтва досягають не багато чого поверх того, що вони вміли до 9-10 років життя. Якщо такі навички розумової діяльності як мова, подчерк, у міру дорослішання людини змінюються й удосконалюються, то розвиток навичок малювання в більшості, чомусь припиняється в ранньому віці.
І якщо діти малюють як діти, те багато дорослі теж малюють як діти, яких би результатів вони не досягали в інших сферах. Мало того, звичайно дорослі зі страхом сприймають пропозиція, що-небудь намалювати. Причина даного явища в загальноприйнятій культурі нашого суспільства. Адже набагато важливіше вміти читати й писати, чим малювати. Тому й не варто дивуватися тому, що дорослі не вміють малювати, а діти, закінчуючи початкову школу, кидають займатися образотворчою діяльністю й, таким чином, зупиняють розвиток навичок малювання. Але, як показує досвід, наявність творчих здатностей грає в житті людини немаловажну роль, починаючи від формування особистості й закінчуючи становленням фахівця, сім'янина, громадянина.
За діагностичним даними, діти в п'ятирічному віці дають 90 % оригінальних відповідей, у семирічному - 20 % , а дорослі - лише 2 % .

Це саме ті, хто витримав тиск соціуму й залишився творчою особистістю.
Цифри змушують задуматися про те, як важливо не упустити момент і не відіпхнути людини від творчої діяльності, а навпаки наблизити до неї, зацікавити, навчити бачити й реалізуватисвої можливості.

Саме в дитинстві заставляється фундамент творчої особистості, саме тоді закріплюються моральні норми поводження в суспільстві, формується духовність. Образотворча діяльність - один з деяких видів художніх занять, де дитина творить сам, а не просто розучує й виконує створені кимсь вірша, пісні, танці.

Базовий компонент дошкільної освіти

На допомогу вихователю-методисту

Основним нормативним документом, який визначає вимоги до змісту та обсягу дошкільної освіти в Україні, її пріоритети, є Базовий компонент дошкільної освіти, спрямований на оновлення принципів, цілей, змісту, технологій виховання, розвитку і навчання дітей.

Пропоную вихователям-методистам провести тестування педагогів, щодо виявлення знань Базового компонента дошкільної освіти

1. В якому році було затверджено нову редакцію Базового компонента дошкільної освіти (наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України)?

2010
2011
2012
2013

2. На яких нормативних документах ґрунтується Базовий компонент дошкільної освіти:

- Міжнародній конвенції ООН про права дитини;
- Закону України "Про освіту";
- Національної доктрини розвитку освіти;
- Закону України "Про дошкільну освіту";-
- Закону України "Про охорону дитинства"

3. Зміст Базового компонента дошкільної освіти побудовано відповідно:
- вікових можливостей дітей на основі компетентнісного підходу;
- цілісному і загальному розвитку дитини,
- дотримання головних ліній розвитку: фізичного, психічного та морально-духовного здоров'я,
- інтелектуальних здібностей дітей;
- формування навичок практичного життя та емоційної сприйнятливості;
- сприяння розвитку індивідуальності дитини.

4. За якими освітніми лініями систематизовано інваріантну складову змісту дошкільної освіти:
- «Особистість дитини»,
- «Дитина в соціумі»,
- «Дитина в природному довкіллі»,
- «Дитина та трудова діяльність»
- «Дитина у світі культури»,
- «Гра дитини»,
- «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,
- «Мовлення дитини».

5. Які освітні лінії увійшли до варіативної частини Базового компонента дошкільної освіти?
- Комп’ютерна грамота;
- Іноземна мова;
- Школа плавання;
- Хореографія;
- Шахи

Критичні періоди розвитку мовлення дітей

Протягом дошкільного віку в мовному розвитку дітей спостерігаються критичні періоди, коли відбувається найбільш інтенсивний розвиток тих чи інших складових мовної системи. Саме тоді з’являється підвищена ранимість нервових механізмів мовної діяльності і значний ризик появи порушень мовлення.

Критичні періоди є передумовою виникнення мовних розділів.

Виділяють 3 критичні періоди:

І – 1 рік 2 міс. – 1 рік 6 міс. – в цей період особливо інтенсивно розвиваються коркові зони Брока, яка відповідає за розвиток усної мови. Будь-які негативні фактори, навіть незначні, можуть вплинути на розвиток мовлення (до зникнення, затримка),

ІІ – 3 роки – коли інтенсивно розвинене зв’язне мовлення, відбувається перехід від ситуативної мови до контекстної. Це вимагає великої узгодженості в роботі центральної нервової системи і мовно-рухових механізмів, уваги, пам’яті і т.д.

Незначна розбалансованість цих процесів веде до зміни поведінки: впертість, негативізм. Це викликає велику ранимість мовної системи, може виникнути заїкання, відставання мовного розвитку.

ІІІ – 6-7 років – починається інтенсивний розвиток письмової мови. Це викликає велику нагрузку на центральну нервову систему. При надто високих вимогах до дитини відбувається “зрив” нервової діяльності, що викликає мовні порушення.

ПОРАДНИК для БАТЬКІВ

ЩОДО ТРУДОВОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ

залучати дитину до трудових справ сім'ї якомога раніше;

за дитиною старшого дошкільного віку закріпити постійні обов'язки, за виконання яких вона має бути відповідальною;

не допускати відхилень від встановлених дорослим вимог, щоб не давати дитині приводу до ухиляння від своїх обов'язків;

не карати дитину працею: праця має приносити радість та задоволення;

учити дитину працювати, прищеплюючи їй елементарні навички культури трудової діяльності — раціональні прийоми праці, правильне використання знарядь праці, планування та завершення трудового процесу;

не давати дитині непосильних доручень, але доручати роботу з достатнім навантаженням;

не підганяти дитину, чекати, поки вона закінчить роботу сама;

завжди дякувати дитині за допомогу чи старанно виконане доручення;

не забувати хвалити дитину за ту роботу, яка вимагала від неї особливих зусиль.

Обговорення питання

Як Ви ставитесь до інновацій у сучасному пед.процесі?

Мета: налаштування молодих педагогів на постійний пошук нового в навчально-виховному процесі.

Завдання: розширення, поповнення знань молодих вихователів щодо педагогічних інновацій, які можуть бути використані в практичній роботі з дошкільнятами; підвищення компетентності педагогів у спілкуванні, розвиток вербальних і невербальних способів спілкування, осмислення взаємодії з позиції партнерства; розвиток здатності до ігрової поведінки, актуалізація конструктивних засобів взаємодії.


Хід проведення

Ведучий. Шановні колеги! Той факт, що кожна людина – неповторна індивідуальність – сумніву і обговоренню не підлягає. Кожна людина має свою точку зору на ту чи іншу проблему.

«Стояла думка скромно на шляху,
На перехресті багатьох доріг широких,
Що сходились усі у дитсадку,
Бо думка – це обличчя педагога.»

Пропоную вам обговорити це питання.

Висновки

Отже педагогічна інновація має відносність як в особистісному, так і в історичному плані. Те, що нове для одного педагога, може не бути таким для іншого.

Новизна має конкретно-історичний характер. Народжуючись у певний час, прогресивно розв’язуючи завдання конкретного історичного етапу, новація може стати нормою для масової практики або швидко застаріти, стати гальмом на шляху розвитку в майбутньому.

Вводити нове слід поступово і обережно, і тільки переконавшись в його користі, всебічно і прискіпливо перевіривши, думати про наступні кроки.



Використання ІКТ в ЗДО

Кiлькiсть переглядiв: 969